ВІД ТРІАДИ МАКДОНАЛЬДА ДО СУЧАСНИХ ДІАГНОСТИЧНИХ МЕТОДІВ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПІДХОДІВ ДО РАННЬОЇ ОЦІНКИ КРИМІНОГЕННОЇ СХИЛЬНОСТІ У НЕПОВНОЛІТНІХ

Автор(и)

  • Анжеліка Миколаївна Толкач Навчально-науковий інститут права і соціальних технологій Національного університету «Чернігівська політехніка» https://orcid.org/0000-0001-6776-1187
  • Владислав Олександрович Падалка Навчально-науковий інститут права і соціальних технологій Національного університету «Чернігівська політехніка» https://orcid.org/0009-0006-2623-8078

DOI:

https://doi.org/10.32782/klj-2025-8.07

Ключові слова:

криміногенна схильність, неповнолітні, Тріада Макдональда, рання діагностика, ювенальна злочинність, девіантна поведінка, оцінка ризику, структуровані діагностичні інструменти, психопатичні риси, цифрова гіпердевіація

Анотація

У статті здійснено порівняльний аналіз еволюції підходів до ранньої оцінки криміногенної схильності у неповнолітніх із фокусом на трансформацію від класичної Тріади Макдональда до сучасних багатовимірних моделей діагностики. Тріада Макдональда, що охоплює жорстоке поводження з тваринами, підпалювання та енурез у дитячому віці, розглядається як історично значуща, проте концептуально та емпірично обмежена модель, прогностична цінність якої щодо майбутньої насильницької або злочинної поведінки неповнолітніх була істотно переоцінена. Обґрунтовано перевагу сучасних структурованих інструментів оцінки ризику, зокрема SAVRY, YLS/CMI та PCL:YV, які демонструють вищу прогностичну валідність у прогнозуванні рецидивізму та насильницької поведінки. Ці інструменти забезпечують комплексну оцінку статичних і динамічних факторів ризику, а також захисних чинників, що дає змогу подолати редукціоністський характер традиційних поведінкових індикаторів. Особливу увагу приділено ролі психологічних, соціальних та цифрових детермінантів у формуванні девіантної поведінки неповнолітніх. Наголошено на зростаючому впливі цифрового інформаційного середовища, зокрема насильницького й криміногенного контенту, як чинника, що сприяє формуванню антисоціальних установок і моделей поведінки у підлітків. На основі міждисциплінарного аналізу запропоновано оригінальні маркери раннього виявлення криміногенної схильності, зокрема синдром безстрашності, маніпулятивне використання «дзеркальної» емпатії та хронічне прагнення до гострих відчуттів, пов’язане із цифровою гіпердевіацією. Зроблено висновок про необхідність інтегрованого, доказового та багатовимірного підходу до оцінки ризиків як передумови ефективного раннього втручання, профілактики підліткової злочинності та зменшення довгострокової криміногенної стійкості.

Посилання

Єфанова Є. Тріада Макдональда як засіб доказування схильності до злочинства. Юридичний науковий електронний журнал. 2022. № 7. С. 319–320. https://doi.org/10.32782/2524-0374/2022-7/75

Joubert D., Welsh K., Edward L. Validity of the MacDonald triad as a forensic construct: Links with psychopathology and patterns of aggression in sex offenders. Legal and criminological psychology. 2020. Vol. 26, no. 1. P. 103–116. https://doi.org/10.1111/lcrp.12183

Hilterman E., Nicholls T., Nieuwenhuizen C. Predictive Validity of Risk Assessments in Juvenile Offenders. Assessment. 2013. Vol. 21, no. 3. P. 324–339. https://doi.org/10.1177/1073191113498113

Chan H., Wong R. Childhood and adolescent animal cruelty and subsequent interpersonal violence in adulthood: A review of the literature. Aggression and Violent Behavior. 2019. Vol. 48. P. 83–93. https://doi.org/10.1016/j.avb.2019.08.007

Байєр О., Познякова Г. Психологічні особливості осіб юнацького віку, схильних до автоагресивної поведінки. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки». 2017. Т. 1. № 4. С. 8–12.

Сизоненко А. Детермінанти злочинної поведінки неповнолітніх. Юридичний вісник. 2021. № 6. С. 127‒135.

Тунтуєва С., Дуванська К. Ідентифікація класифікаційних ознак злочинності неповнолітніх. Наука і освіта. 2024. № 2. С. 91–96. https://doi.org/10.24195/2414-4665-2024-2-12

Parfitt C., Alleyne E. Not the Sum of Its Parts: A Critical Review of the Macdonald Triad. Trauma, violence, & abuse. 2018. Vol. 21, no. 2. P. 300–310. https://doi.org/10.1177/1524838018764164

Верещук А. Взаємозв'язок соціального і біологічного в особі злочинця. Юридичний науковий електронний журнал. 2022. № 11. С. 535–538. https://doi.org/10.32782/2524-0374/2022-11/129

Медведєв В., Левенець О. Кримінально-психологічна характеристика умисного серійного вбивці. Юридична психологія. 2016. № 1. С. 151–160.

Коваль Г. Прогностичний метод виявлення делінквентної поведінки підлітків. Baltic journal of legal and social sciences. 2022. № 2. С. 104–110. https://doi.org/10.30525/2592-8813-2022-2-17

Католик Г. Психологічний портрет серійного вбивці в інтрасуб’єктивному молоді різних професійних керунків. Вісник Львівського університету. Серія «Психологічні науки». 2022. № 12. С. 55–67. https://doi.org/10.30970/PS.2022.12.7

Волошанівська Т. Особа неповнолітнього, який учинив кримінальне правопорушення. Правова позиція. 2021. № 3. С. 145–148. https://doi.org/10.32782/2521-6473.2021-3.27

Бинюк Н. Детермінанти рецедивної злочинності неповнолітніх. Юридична наука. 2019. Т. 2. № 6. С. 29–37.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-31

Номер

Розділ

КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС, КРИМІНАЛІСТИКА, ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ