ВІД ТРІАДИ МАКДОНАЛЬДА ДО СУЧАСНИХ ДІАГНОСТИЧНИХ МЕТОДІВ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПІДХОДІВ ДО РАННЬОЇ ОЦІНКИ КРИМІНОГЕННОЇ СХИЛЬНОСТІ У НЕПОВНОЛІТНІХ

Анотація

У статті здійснено порівняльний аналіз еволюції підходів до ранньої оцінки криміногенної схильності у неповнолітніх із фокусом на трансформацію від класичної Тріади Макдональда до сучасних багатовимірних моделей діагностики. Тріада Макдональда, що охоплює жорстоке поводження з тваринами, підпалювання та енурез у дитячому віці, розглядається як історично значуща, проте концептуально та емпірично обмежена модель, прогностична цінність якої щодо майбутньої насильницької або злочинної поведінки неповнолітніх була істотно переоцінена. Обґрунтовано перевагу сучасних структурованих інструментів оцінки ризику, зокрема SAVRY, YLS/CMI та PCL:YV, які демонструють вищу прогностичну валідність у прогнозуванні рецидивізму та насильницької поведінки. Ці інструменти забезпечують комплексну оцінку статичних і динамічних факторів ризику, а також захисних чинників, що дає змогу подолати редукціоністський характер традиційних поведінкових індикаторів. Особливу увагу приділено ролі психологічних, соціальних та цифрових детермінантів у формуванні девіантної поведінки неповнолітніх. Наголошено на зростаючому впливі цифрового інформаційного середовища, зокрема насильницького й криміногенного контенту, як чинника, що сприяє формуванню антисоціальних установок і моделей поведінки у підлітків. На основі міждисциплінарного аналізу запропоновано оригінальні маркери раннього виявлення криміногенної схильності, зокрема синдром безстрашності, маніпулятивне використання «дзеркальної» емпатії та хронічне прагнення до гострих відчуттів, пов’язане із цифровою гіпердевіацією. Зроблено висновок про необхідність інтегрованого, доказового та багатовимірного підходу до оцінки ризиків як передумови ефективного раннього втручання, профілактики підліткової злочинності та зменшення довгострокової криміногенної стійкості.