PECULIARITIES OF THE IMPLEMENTATION OF THE RIGHT TO USE LAND IN UKRAINE: THEORETICAL AND LEGAL ESSENCE
DOI:
https://doi.org/10.32782/klj-2025-8.06Keywords:
human rights, the right to land, the right to use land, theory of law, rights, state, legislationAbstract
The article is devoted to a comprehensive theoretical and legal analysis of the features of the implementation of the right to use land in Ukraine, which is considered as an important element of the mechanism for ensuring the rational use of land resources, in particular in the difficult conditions of martial law. It is emphasized that under martial law, the effectiveness of land use depends on clear rules, procedures and control. The evolution of the institution from the Soviet model of exclusive state ownership and the dominance of the right of permanent use to a system of flexible legal titles (lease, superficies, emphyteusis) is outlined. Doctrinal approaches to the interpretation of land use as a right within the right of ownership, as an independent legal institution and as a system of norms designed to reconcile private and public interests are analyzed. The duality of the category of «land use» is substantiated, namely as a subjective right and as a legal title that ensures the legitimate use of a land plot without acquiring ownership rights. The main legal provisions in this area are studied. The main features of the implementation of the right to use land are highlighted. Among them, the historical and legal conditionality, the limited subject composition of individual titles, the priority of targeted and rational use, the prevailing timeliness, control by the owner and public legal control are characterized. The need to improve the procedures for granting, changing and terminating the right to use, strengthening responsibility for inappropriate use and soil degradation, the development of digital monitoring and the participation of territorial communities in land use planning and control is substantiated. It is concluded that the right to use land is integrated into the system of public administration, where state authorities and local governments exercise control over compliance with legislation, ensuring the preservation of the strategic land fund.
References
Тесля Л. В. Регламентація права постійного користування земельною ділянкою: деякі проблеми та перспективи крізь призму окремих правових позицій судової практики. Південноукраїнський правничий часопис. 2020. № 1. С. 111–117.
Федик Є. І., Федик С. Є., Гентош Р. Є., Луцький І. М., Котуха О. С. Земельне право України : навчальний посібник. Львів : Новий світ–2000, 2015. 218 с.
Мірошниченко А. М. Земельне право України : підручник. Київ : Алерта, 2009. 712 с.
Андрейцев В. І. Конституційно-правові імперативи використання власності на землю. Вісник Київського університету. Юридичні науки. 2004. Вип. 58. С. 96–99.
Барабаш А. Г., Кравченко В. Я. Право землекористування та його види. Південноукраїнський правничий часопис. 2021. № 1. С. 133–138. DOI: https://doi.org/10.32850/sulj.2021.1.23
Земельний кодекс України: Науково-практичний коментар / В. І. Андрейцев та ін. ; за ред. В. І. Семчика. Київ : Ін Юре, 2007. 896 с.
Земельне право України : підручник / Г. М. Беженар та ін. ; за ред. О. О. Погрібного, І. І. Каракаша. Вид 2-е, перероб. і доп. Київ : Істина, 2009. 600 с.
Крупник Р. Законодавче регулювання статусу суб’єктів права постійного користування земельною ділянкою. Підприємництво, господарство і право. 2019. № 11. С. 154–160. DOI: https://doi.org/10.32849/2663-5313/2019.11.25
Земельний кодекс України : Закон України від 25 жовтня 2001 р. № 2768-III. Відомості Верховної Ради України. 2002. № 3–4. Ст. 27.
Літошенко О. С. Право постійного користування земельною ділянкою: особливості об’єктного та суб’єктного складу. Підприємництво, господарство і право. 2018. № 10. С. 113–117.
Поліщук О. Г. Правові засади набуття земельних ділянок комунальної власності у користування в Україні : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.06. Київ, 2014. 201 с.
