PEOPLE-CENTRISM AS THE IDEOLOGICAL BASIS OF THE FUNCTIONING OF UKRAINE IN THE AGE OF DIGITAL TRANSFORMATION

Authors

DOI:

https://doi.org/10.32782/klj-2023-4.03

Keywords:

digital transformation, rule of law, rule of law, people-centeredness, Ukraine, Germany

Abstract

The article is devoted to the study of the impact of human-centric ideology on the functioning of the Ukrainian state in the age of digital transformation. The study is based on the analysis of the legislation of Ukraine, as well as domestic and foreign special literature devoted to the functioning of the state in the age of digital transformation. The methodological basis of the research was comparative legal, systemic methods and an axiological approach to such social and legal values as: man, his rights, freedoms in the age of digital transformation. Their application made it possible to find out the importance of human-centered ideology for the functioning of the Ukrainian state in the era of digital transformation. The conducted research makes it possible to state that there are at least three basic conditions of combination, which make it possible to talk about real people-centrism within the boundaries of a specific state. First, it is the supremacy of law, which consists in recognizing a person, his dignity, his rights and freedoms as the highest social value, which conditions the duty of the state to serve every person. Secondly, the rule of law is the goal of functioning, which consists in the most complete guarantee and provision of the rights and freedoms of every person. Thirdly, the real daily service of the rule of law, of every public servant to a person through the affirmation of ensuring his rights and freedoms. Only with the simultaneous combination of all these conditions can we talk about real people-centeredness in the state. Digital transformation is an objective and ongoing process that deeply affects society and every individual. Currently, it is difficult to clearly assess its impact on law-making, human rights and freedoms. On the one hand, digital transformation provides new opportunities for communication between authorities and private individuals, as well as institutions of civil society regarding the formation of the content of laws and bylaws. On the other hand, digital transformation is a factor that negatively affects the right to privacy, and can also threaten the functioning of society as a whole due to such phenomena as cyber attacks, disinformation, manipulation of public consciousness through Internet resources.

References

Юровська В. В. Людиноцентристська концепція адміністративно-правової доктрини: філософський аспект нової ідеології адміністративного права. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». 2016. № 41. Т. 3. С. 96–102.

Пархоменко Н.М. Людиноцентризм як сутність діяльності держави. Альманах права. Людиноцентризм у праві: теоретико-прикладні засади. Випуск 8. К. : Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2017. С. 31–35.

Тарахонич Т.І. Людиноцентризм у праві та правовому регулюванні: реалії сьогодення. Альманах права. Людиноцентризм у праві: теоретико-прикладні засади. Випуск 8. К. : Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2017. С. 281–284.

BVerfGE 65, 1 – Volkszählung. URL: http://www.servat.unibe.ch/dfr/bv065001.html (дата звернення: 14.10.2023).

Pere Simоn Castellano. The Right to Be Forgotten Under European Law: A Constitutional Debate. Lex Electronica, Vol. 16, n°1 (Hiver/Winter 2012). Р. 7–30.

Авер’янов В. Б. Оновлення української адміністративно-правової доктрини на основі принципу верховенства права. Часопис Київського університету права. 2008. № 3. С. 9–14.

Конституція України. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.

Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м’якого покарання) від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004. URL: https://ccu.gov.ua/storinka-knygy/34-verhovenstvo-prava(дата звернення: 14.10.2023).

Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20210411#Text (дата звернення: 14.10.2023).

Мельник Р. С. Загальне адміністративне право в питаннях і відповідях : навч. посіб. Київ: Юрінком Інтер, 2018. 308 с.

Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою Глущенка Віктора Миколайовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v004p710-19?fbclid=IwAR3sETmoRqf4R7X9Rn_H2G0Vbl2O4A9iLCSj5arRgUwfXQnUDaQ0i7MVYok#Text (дата звернення: 14.10.2023).

Кравченко М.Г. Економічна функція України як інструмент виконання завдань правової держави. Журнал східноєвропейського права. 2022. № 105. C. 10–15. URL: http://easternlaw.com.ua/wp-content/uploads/2022/12/kravchenko_105.pdf(дата звернення: 14. 10.2023).

Біла книга з реформування української юридичної освіти (за матеріалами міжнародної науково-практичної конференції «Європеїзація української юридичної освіти: німецько-український досвід» / Київ, 21 і 22 листопада 2014 ; Федеральне міністерство освіти і науки Федеративної Республіки Німеччина ; Університет імені Ґеорґа Авґуста м. Ґеттінґена, юридичний факультет ; Київський національний університет імені Тараса Шевченка, юридичний факультет ; Центр німецького права ; Німецько-український правознавчий діалог / Упорядники: Роман Мельник, Олена Шаблій, Бернгард Шлоер. – Київ : Корпорація «Науковий парк Київський університет імені Тараса Шевченка» ; Панов, 2015. 360 с.

Гідність людини. Що ми розуміємо під «гідністю», «людиною» та «людською гідністю»? Людська гідність у праві Німеччини, Польщі та України: матеріали міжнародного наук.-практ. семінару. Київ, 2016. 212 с.

Schöbener B., Knauff M. Allgemeine Staatslehre. 5. Auflage. Verlag C.H. Beck, München. 2023. 389 s.

Published

2023-11-06

Issue

Section

THEORY AND HISTORY OF THE STATE AND LAW; PHILOSOPHY OF LAW