АЛГОРИТМІЧНЕ ПРАВО ЯК МІЖДИСЦИПЛІНАРНИЙ ФЕНОМЕН: ВПЛИВ НА ТРАНСФОРМАЦІЮ ДЕРЖАВНОГО СУВЕРЕНІТЕТУ

Автор(и)

  • Тетяна Олександрівна Пікуля Навчально-науковий інститут «Юридичний інститут Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана» https://orcid.org/0000-0003-0430-3255

DOI:

https://doi.org/10.32782/klj-2026-9.01

Ключові слова:

алгоритмічне право, штучний інтелект, державний суверенітет, автоматизоване ухвалення рішень, цифрове врядування, алгоритмічна підзвітність, міжнародні стандарти

Анотація

У статті здійснено комплексний теоретико-правовий аналіз трансформації державного суверенітету в умовах поширення автоматизованих систем ухвалення рішень та впровадження технологій штучного інтелекту. Актуальність дослідження зумовлена інтенсивною цифровізацією державних функцій, у межах якої алгоритмічні системи дедалі частіше виконують функції, що традиційно належали виключно органам публічної влади, що об’єктивно впливає на природу владних повноважень і механізми їх реалізації. Метою дослідження є концептуалізація алгоритмічного права як нового міждисциплінарного феномена сучасної правової реальності та визначення його впливу на трансформацію традиційних уявлень про державний суверенітет. Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові та спеціально-юридичні методи пізнання, зокрема системний, структурно-функціональний, порівняльно-правовий та міждисциплінарний підходи, що поєднують досягнення теорії права, філософії права та цифрових технологій і дозволяють комплексно оцінити правову природу алгоритмічних рішень. У роботі проаналізовано сучасні наукові дослідження європейських і українських авторів 2023–2025 років, а також національні й міжнародні нормативні акти у сфері регулювання штучного інтелекту та автоматизованого ухвалення рішень. Обґрунтовано, що алгоритмічні системи трансформують суверенітет з моделі виключної державної влади у поліцентричну форму алгоритмічного врядування, що передбачає взаємодію державних інституцій, міжнародних організацій і приватних цифрових акторів, а також формування нових механізмів розподілу владних повноважень. Доведено, що програмний код набуває ознак нормативності та виступає інструментом регулювання суспільних відносин. Аргументовано необхідність правової інституціоналізації алгоритмічного права, запровадження механізмів алгоритмічної підзвітності, прозорості та контролю як ключових умов збереження цифрового суверенітету та забезпечення верховенства права в умовах автоматизації владних рішень. Зазначено, що у перспективі алгоритмічне право може стати ключовою умовою формування ефективної й демократично орієнтованої цифрової держави. Окремої уваги потребує розвиток вітчизняних цифрових платформ, здатних гарантувати технологічну незалежність держави.

Посилання

Про захист персональних даних : Закон України від 01.06.2010 № 2297-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17#Text.

Про основні засади забезпечення кібербезпеки України : Закон України від 05.10.2017 № 2163-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2163-19#Text.

Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги : Закон України від 05.10.2017 № 2155-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text.

Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні : розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2025 № 1556-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-2020-р#Text.

Artificial Intelligence Act: Proposal for a Regulation of the European Parliament and of the Council, COM/2021/206 final. Brussels, 2024. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=celex%3A52021PC0206.

Recommendation CM/Rec(2024) on Principles for Responsible Algorithmic Governance. Strasbourg : Council of Europe, 2024. URL: https://search.coe.int/cm?i=0900001680b1e593

Suksi M. The Rule of Law and Automated Decision-Making. Cham : Springer, 2023. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-031-30142-1.

Rumlus M. Governing AI: A Narrative Review of Algorithmic Accountability and Legal Frameworks. Journal of Law Review. 2025. Vol. 3. №. 2. P. 101–112. DOI: https://doi.org/10.61978/legalis.v3i2.810.

Yanyshivskyi M. Regulation of Artificial Intelligence in Ukraine in the Framework of Harmonisation with EU Legal Norms. Legal Research Review. 2024. №. 1. P. 24–32. DOI :https://doi.org/10.23939/dg2024.53.

Кузьменко О. В., Лисенко І. В., Гаряєва Г. М. Актуальні питання використання технології штучного інтелекту в юридичній діяльності. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. 2025. Т. 1. № 90. С. 100–106. DOI: https://doi.org/10.24144/2307-3322.2025.90.1.14.

Lessig L. Code: And Other Laws of Cyberspace. New York : Basic Books, 1999. URL: https://lessig.org/images/resources/1999-Code.pdf.

Ishkhanyan A. The sovereignty-internationalism paradox in AI governance: digital federalism and global algorithmic control. Discover Artificial Intelligence. 2025. Vol. 5. Art. 123. DOI:https://doi.org/10.1007/s44163-025-00374-x.

Rodrigues R. Legal and Human Rights Issues of AI: Gaps, Challenges and Vulnerabilities. Journal of Responsible Technology. 2020. Vol. 4. Art. 100005. DOI:https://doi.org/10.1016/j.jrt.2020.100005.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-20

Номер

Розділ

ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА; ФІЛОСОФІЯ ПРАВА