МІСЦЕ МАТЕРІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ В СИСТЕМІ ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

Анотація

Статтю присвячено дослідженню природи та місця матеріальної відповідальності публічних службовців в системі юридичної відповідальності зазначених суб’єктів. Проаналізована різноманітні теоретичні підходи до визначення матеріальної відповідальності, які окреслюють її ознаки та опосередковують в системі стримування негативним наслідкам діяльності публічної служби. З’ясовано, що наукові підходи до визначення матеріальної відповідальності різняться, і найчастіше сутність матеріальної відповідальності пов’язують з цивільно-правовою відповідальністю. Встановлено, що матеріальну відповідальність публічних службовців варто розглядати як невід’ємний елемент їх правового статусу, що визначає окреме місце такого виду відповідальності у системі правового регулювання діяльності публічної служби. Аналіз чинного нормативно-правового регулювання матеріальної відповідальності публічних службовців дозволяє встановити некоректність порядку її застосування, що чітко визначено положеннями статей чинних законів і негативно впливає на її реалізацію, основна мета якої є відновлення порушеного правового стану, порушених прав, свобод та законних інтересів приватних осіб від свавілля та непротиправної діяльності суб’єктів публічної служби. Зроблено висновок, що матеріальна відповідальність публічних службовців має спільні ознаки з цивільно-правовою відповідальністю, проте чинне нормативно-правове регулювання не взаємозамінює ці види, а дозволяє існувати їм паралельно, що інколи провокує ситуації складності у визначенні конкретного виду відповідальності, які полягають у визначенні складу правопорушення, а особливо – суб’єктивної сторони. Основною проблемою практичного характеру, яка залишається в правовій площині регулювання порядку притягнення публічних службовців до матеріальної відповідальності, є необґрунтована диспозитивність та недостатня урегульованість на рівні положень Закону України «Про державну службу», що дозволяє на власний розсуд приймати рішення про доцільність притягнення конкретного публічного службовця до матеріальної відповідальності.