СПІВВІДНОШЕННЯ ПРАВОВОГО І СОЦІАЛЬНОГО СТАТУСУ ДИТИНИ В ПРОЦЕСІ ЙОГО СОЦІАЛІЗАЦІЇ ЯК СУБ’ЄКТА ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА

Анотація

Проблематика співвідношення правового і соціального статусу дитини в процесі його соціалізації акцентується на кожному періоді розвитку дитини, який має важливий соціальний статус і на тій соціальній ролі, яка визначає ступінь її особистої свободи, тому що правовий статус дитини має бути гарантований державою. Було акцентовано увагу на те, що розглядаючи дитину як суб'єкта права, необхідно виходити зі співвідношення процесів соціалізації та самосприйняття дитини, в певній життєвій ситуації, в контексті його індивідуальної соціалізації. В ході дослідження процесу соціалізації дитини, було звернуто увагу на те, що соціалізація – це процес, за допомогою якого індивід набуває знання, цінності, соціальні навички та соціальну чутливість, які дозволяють їй інтегруватися в суспільство і поводитися там адаптивно ... найчастіше цей термін вживається щодо процесів, через які дитина опосередковано вбирає в себе цінності суспільства і приходить до усвідомлення своєї власної соціальної ролі. Крім того, досліджено що, процес соціалізації дитини, який є дуже важливий для держави, багато в чому залежить від національно-психологічних особливостей характеру, які знаходять свій прояв у його психофізіології, емоційно-психологічних особливостей характеру, емоційно-вольових, поведінкових особливостях, дитина будь-якої національності, яка народилася у своєму культурно історичному та природному середовищі з перших років життя опиняється під сильним її впливом, саме на цій основі формується національна гордість, національна самосвідомість. Недооцінка всіх цих факторів, а тим більше їх ігнорування може призвести до того, що до періоду настання повноліття дитина може це оцінити як порушення його прав і свобод.