ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ НА ОБ’ЄКТ, СТВОРЕНИЙ У ЗВ’ЯЗКУ З ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ

Анотація

У статті досліджується правовий режим об’єктів інтелектуальної власності, створених військовослужбовцями у зв’язку з проходженням військової служби, в контексті сучасних викликів воєнного стану та реформування національного законодавства. Обґрунтовано, що тривалий час відсутність спеціального правового регулювання у сфері оборонної інтелектуальної власності зумовлювала правову невизначеність, конфлікти між суб’єктами та стримувала розвиток інноваційної діяльності у Збройних Силах України. Проаналізовано законодавчі зміни 2025 року, спрямовані на врегулювання розподілу майнових і особистих немайнових прав на об’єкти права інтелектуальної власності, створені військовослужбовцями, а також визначення ролі держави як основного набувача майнових прав із збереженням за авторами особистих немайнових прав. Особливу увагу приділено співвідношенню творчої діяльності та службових обов’язків військовослужбовців, доведено неможливість примусового характеру творчості в умовах військової служби та необхідність її добровільного стимулювання. Розглянуто процедуру набуття прав на такі об’єкти, механізми їх правової охорони, а також перспективи віднесення майнових прав інтелектуальної власності до категорії військового майна й розвитку державно-приватного партнерства у сфері оборонних технологій. Зроблено висновок, що ухвалені законодавчі новели є важливим кроком у формуванні сучасної системи military-tech в Україні, однак потребують подальшого вдосконалення, зокрема в частині мотиваційних механізмів і забезпечення балансу між публічними інтересами держави та правами військовослужбовців як авторів. Зазначено, що запропоновані законодавчі зміни не передбачають чіткого механізму визначення розміру винагороди, а строки її виплати залишаються невизначеними та не залежать ні від автора (розробника, винахідника), ні від суб’єкта набуття прав на відповідні об’єкти права інтелектуальної власності. Таке матеріальне стимулювання не може розглядатися як дієвий мотиваційний чинник для здійснення творчої діяльності військовослужбовцями у Збройних Силах України.