УЧАСТЬ ГРОМАДСЬКОСТІ У ЗАХОДАХ ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ КОРУПЦІЇ: ПІДСУМКИ РЕАЛІЗАЦІЇ АНТИКОРУПЦІЙНОЇ СТРАТЕГІЇ 2021-2025 РОКІВ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню участі громадськості у заходах щодо запобігання корупції в Україні. Підсумки реалізації Антикорупційної стратегії 2021–2025 років проаналізовано крізь призму досвіду ГО «Спротив», яка є антикорупційною громадською організацією із значним практичним досвідом. Методологічною основою дослідження стали: формально-юридичний метод, метод правового моделювання та метод узагальнення емпіричних даних. Їхнє застосування дало змогу розглянути досліджувану проблематику не тільки з теоретичної точки зору та з позиції існуючого законодавчого регулювання залучення громадськості до заходів щодо запобігання корупції в Україні, а також проаналізувати її з позиції тих практичних проблем, з якими стикаються антикорупційні громадські організації у щоденній практичній діяльності. Теоретичну базу дослідження склали публікації вітчизняних науковців, присвячені проблемам залучення громадськості до протидії корупції в Україні. Нормативно-правову основу дослідження склав профільний Закон України «Про запобігання корупції» та Закон України «Про засади державної антикорупційної політики на 2021–2025 роки». Їхній аналіз дав змогу з’ясувати засади правового регулювання участі громадськості у протидії корупції в Україні, а також заплановані на 2021–2025 роки цілі та завдання в межах реалізації державної антикорупційної політики України, які б сприяли підвищенню ефективності діяльності інституцій громадянського суспільства у сфері протидії корупції в Україні. Емпіричну базу дослідження становить досвід ГО «Спротив» як антикорупційної громадської організації, яка спрямовує свою діяльність на протидію корупції в Україні. Здійснене дослідження дало змогу констатувати, що у сфері участі громадськості в заходах щодо запобігання корупції накопичилася значна кількість системних проблем, які потребують свого нагального вирішення. Йдеться про формальний характер взаємодії між органами влади та громадськими організаціями; неналежний рівень доступу громадськості до публічної інформації; протидію законній діяльності антикорупційних громадських організацій, затягування у розгляді справ у судах; неефективну взаємодію громадськості та антикорупційних органів тощо. Комплексне вирішення зазначених та інших проблем залучення громадськості до заходів щодо запобігання корупції можливе через діалог держави з антикорупційними громадськими організаціями. Саме зворотний зв’язок від інститутів громадянського суспільства дасть змогу, з одного боку, краще визначити коло існуючих проблем у цій сфері, а з іншого – перевірити на практиці дієвість тих організаційних та правових рішень, які пропонуються для їхнього подолання. Крім того, важливим кроком розв’язання актуальних проблем участі громадськості в заходах щодо запобігання корупції є належне їх відображення у завданнях майбутньої Антикорупційної стратегії на 2026 –2030 роки.