МІСЦЕ І РОЛЬ ПРАВА НА РОЗПОРЯДЖЕННЯ ЗЕМЛЕЮ В УКРАЇНІ

Анотація

Статтю присвячено з’ясуванню правової природи та специфіки здійснення права розпорядження земельною ділянкою у правопорядку України. На тлі еволюції земельної реформи й утвердження багатосуб’єктної власності на землю окреслено право розпорядження як ключову правомочність власника, що визначає юридичну долю ділянки, а саме відчуження, передання в користування, встановлення обтяжень, заставу, спадкування, добровільну відмову. Розкрито зміст правомочності через систему дозволених юридичних дій власника та їхні межі, установлені публічним правом з огляду на особливий статус землі як національного багатства. Детально проаналізовано інструменти реалізації права розпорядження: договори відчуження, купівлю-продаж, міну, дарування, оренду як домінантний механізм залучення землі до господарського обігу, сервітути та інші обтяження, а також спадкування і добровільну відмову від права власності. Підкреслено необхідність удосконалення процедур добровільної відмови та подальшої передачі таких ділянок у державну/комунальну власність для суспільно корисного використання. Особливу увагу приділено обмеженням права розпорядження, таким як екологічна безпека, збереження сільськогосподарських угідь, запобігання концентрації та спекуляціям, захист стратегічних ресурсів. Доведено, що обмеження мають бути легітимними, необхідними і пропорційними, відповідати принципу верховенства права та збалансовувати приватні й публічні інтереси. Проаналізовано наукові позиції та основні законодавчі положення за темою. Визначено сутність права на розпорядження землею.