СУБ’ЄКТИ ГОСПОДАРЮВАННЯ В СТРАТЕГІЧНИХ ГАЛУЗЯХ ЕКОНОМІКИ

Анотація

У статті здійснено комплексний науковий аналіз правової природи та особливостей функціонування підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки України в умовах правового режиму воєнного стану. Актуальність дослідження зумовлена трансформацією бізнес-сектору з інструменту генерування прибутку на фундаментальну опору національної стійкості. У системі такої хиткої стабільності особлива відповідальність покладається на стратегічний сектор, адже саме підприємства стратегічних галузей є фундаментом національної безпеки. Вони не лише забезпечують критичні потреби фронту та тилу, від енергопостачання та зв’язку до виробництва озброєння, а й виступають «стабілізаторами» для всієї фінансової системи. Виявлено критичну прогалину в чинному законодавстві України, зокрема відсутність уніфікованого визначення поняття «підприємство, яке має стратегічне значення для економіки і безпеки держави». Особливу увагу приділено захисту людського капіталу як «живого» елемента стійкості. Автор доводить, що бронювання вузькоспеціалізованих кадрів слід розглядати не як пільгу, а як невід’ємну складову державного оборонного планування. Обґрунтовано, що поєднання кадрової стабільності, децентралізації енергозабезпечення та посиленого кіберзахисту є запорукою виконання такими підприємствами ролі опор національної безпеки. Стратегічні орієнтири України кореспондуються із сучасною промисловою політикою ЄС. Програмні документи провідних європейських держав мають спільний вектор: інноваційний шлях розвитку, екологічність виробництва та залучення приватних інвестицій. Модифікація промислової стратегії ЄС відкриває перед Україною можливості для реалізації спільних виробничо-інноваційних проєктів. На сучасному етапі стратегічні об’єкти потребують технологічної модернізації та інвестиційної визначеності. З огляду на високі безпекові ризики, запропоновано впровадження дієвих механізмів страхування воєнних загроз для іноземних партнерів та стимулювання створення спільних підприємств. Це сприятиме інтеграції вітчизняного виробництва у міжнародні ланцюги постачання, насамперед в оборонній та енергетичній сферах. Правова прозорість, цифровізація та реформа корпоративного управління визначені як фундаментальні умови забезпечення стійкості бізнесу перед сучасними викликами.